Моє знайомство з Непалом відбулося в 2012 році , коли ми звершували місіонерську працю в сусідній Індії. Пізніше, у 2015 році, у цю країну відправилася група випускників ВБШ (Волинська Біблійна Школа) для подальшої місіонерської діяльності. Молодь наполегливо трудилася, проповідуючи Євангеліє, і Бог рясно благословив це служіння. Тож нині в Непалі (штат Джапа) побудовано 3 молитовних будинки (з кімнатами, де можуть проживати місіонери), дитячий будинок для хлопчиків (нині там живе 13 діток), а також загальноосвітня християнська школа, де навчається 330 дітей.

Цьогорічна поїздка нашої команди в Непал мала декілька цілей:
– придбати ще одне освітнє приміщення, аби серед учнів можна було б популяризувати християнські цінності (нині у цій школі дітки вже моляться перед уроками і співають християнських пісень);
– зустріти групу місіонерів з Кенії, які планують відкривати у своїй країні християнські школи і приїхали, щоб перейняти наш досвід;
– провести навчання для місцевих лідерів: підбадьорити їх та зміцнити у вірі (вдалося провести разом кілька днів у навчанні, пості та молитві);
– завезти передачі та мати спільність із місіонерами з України, які довгий час служать у Непалі і, на жаль, не можуть приїхати в рідну країну навіть у гості;
– зустрітися з братами з Індії, із якими пліч-о-пліч трудилися з 2009 по 2012 рік, щоб продовжити співпрацю.
Принагідно зустріли молодь (10 молодих людей зі Сполучених Штатів, які приїхали в Непал на 2 тижні, щоб проповідувати Євангеліїє жителям віддалених сіл, що розташовані у горах).
Бог рясно благословив наше перебування в цій країні.
Як записано в 2 Коринтян 8:23: «Вони посланці від церков». Хто ж такі посланці, що це за люди? Кого посилає церква? Де беруться місіонери, які підуть проповідувати Добру новину? До нас у біблійну школу часто звертаються з проханням надіслати місіонерів у ту чи іншу місцевість. Але ж це не справа школи, місії чи організації. Це «післанці церков».Напевно, потрібно церквам, служителям, старшим направляти… А кого?
Звідси висновок, який, по суті, є зверненням до всіх християн: навчаймо, заохочуймо, спонукаймо наших дітей до пізнання та виконання Божої волі на всіх рівнях: батьки – в сім’ї, учителі – в недільній школі, служителі – в церкві. Говорімо про важливу місію, яку Бог доручив кожному християнину. Нехай з дитинства в наших малят формується правильний світогляд: Бог хоче спасти грішників, а я можу стати інструментом у Його руках.

Богдан КРАВЧУК