Інтерв’ю з Романом Миронюком
Яким би не був важким час, знаходяться люди, які вселяють надію на краще. У темний період для України стало краще видно щирі та жертовні серця, які готові стати підтримкою тим, хто її потребує. Молоді хлопці та дівчата, учасники християнської студії «Бет-Ел», незважаючи на небезпеку, здійснюють волонтерську роботу, дарують різдвяний настрій та надію на спасіння дітям на Сході нашої країни. Загалом «Бет-Ел» займається проведенням благодійних дитячих заходів упродовж 15 років, хоча офіційно зареєстровано студію як громадську організацію лише півтора року тому.
Як працюють молоді волонтери, із якими викликами стикаються – про це розпитаємо керівника організації Романа Миронюка.
– Романе, які населені пункти вдалося відвідати з різдвяною програмою?
– Географія проведень наших проєктів немала: Волинь, Рівненщина, Львівщина, Київщина, Сумщина й Полтавщина – у різних куточках цих місцевостей працюємо давно, а з початком повномасштабного вторгнення почали їздити на Харківщину. До слова, ми помітили тенденцію збільшення кількості відвідувачів наших заходів з 2022 року. Дітям справді цікаво, вони хочуть слухати. Улітку 2024 року зустрічі відвідало понад 3200 школярів, а вже цієї зими – близько 3600.
– Зрозуміло, що людям не до свят. На що була спрямована увага в цьогорічних постановах?
– Різдвяна програма мала назву “Невидимий пасажир”. Вистава розповідала про особливого пасажира – ангела, який повідав дівчинці історію народження Ісуса. Команда ставила за мету показати, що Бог бажає зберегти кожну дитину, а нам важливо прийняти Його у своє серце.
Головна героїня разом із мамою тікала з Харкова через війну, їхній тато був змушений лишитися там, щоб захищати країну. Проводилась паралель між Ісусом, Який був емігрантом, ховаючись від злого царя Ірода, що хотів Його вбити, та безліччю сьогоднішніх українців. Люди переїжджають для того, щоб врятувати своє життя і життя своїх дітей. Ми хотіли донести, що є вихід. Господь тоді зберіг маленького Ісуса дивовижним чином, пославши ангела до Йосипа із наказом тікати. Так само Бог може зберегти й сьогодні тих, хто просить цього в Нього, якщо на те є Його воля.
– Основна мета «Бет-Елу», як згадувалося раніше, – популяризувати християнські цінності серед дітей. Чи вдається це робити в сучасному світі?
– Ціль «Бет-Елу» об’єднує декілька пунктів: принести хоча б найменшу радість діткам під час війни, а в серці батьків вселити вогник надії; а також розповісти про народження Ісуса Христа, нашого Спасителя, про Його особливу місію – рятувати людей.
Результат ми могли бачити по наших маленьких гостях, по їхній активності, по тому, із якою цікавістю вони слухали розповідь та з якими радісними очима залишали виставу. Чимала кількість батьків підходила й дякувала за те, що ми приїхали до їхніх дітей. Усе це говорить про те, що ми рухаємося в правильному напрямку.
– З якими труднощами доводилося стикатися під час табірних зустрічей?
– Найскладніше, як на мене, не знати, якого віку діти прийдуть. Не відомо, на яку вікову категорію налаштовуватися.
Пригадується ще такий випадок, що відбувся на одній із програм, яку я вів: розпочалася вистава і мама разом із дітками встала й вийшла. Пізніше виявилося, що у цієї сім’ї нещодавно загинув батько на війні. Такі моменти дуже складно переживати, тому що ти розумієш, як цим дітям боляче, і водночас не знаєш, як їм допомогти. Розумію, що тільки Бог може потішити їхні серця і залікувати рани. Але коли ми стикнулися з цим вперше, не знали, як реагувати, тож надалі просили в Бога мудрості, щоб знати, як і що говорити.
– Чому вирішили працювати саме з дітьми, із чого почалася ваша діяльність?
– Головна мета нашої організації – поширення християнських цінностей. Найкраща аудиторія для цього – діти та молодь, які тільки вибирають принципи майбутнього життя. Тому для них ми проводимо різноманітні заходи: табори, одноденні майданчики, програми, театральні вистави, організовуємо святкові зустрічі: пасхальні, різдвяні, присвячені Дню подяки і т.д.
“Християнська студія Бет-Ел” вважається досить молодою. Вона утворилася 15 років тому, коли молодь «Церкви Христа Спасителя” почала проводити триденні зустрічі влітку з дітьми, на яких розповідала історії з Біблії, заохочуючи молодь до добрих справ, до пізнання Ісуса.
Невід’ємною частиною залишається післятабірна робота. Ми хочемо не лише провести 3 дні з дітьми і їх залишити, а бачитися після. Протягом року наша команда приїздить, вивчає з охочими біблійні історії, таким чином намагаємося заохотити їх читати Біблію.
– Хто є учасниками «Бет-Елу»? Чи можна долучитися до вашої праці?
– Членами нашої організації, згідно чинного законодавства України, можуть бути громадяни віком від 14 років. Тобто, якщо людина хоче з нами працювати, вона ознайомлюється зі статутом та пише відповідну заяву. Далі голова правління і загальні збори вирішують, чи схвалювати заявку. Будь-хто, хто має бажання і спільну з нами мету, щоб якомога більше діток дізналися про Ісуса і загалом про християнство, може долучитися до нас.
Наша команда – це різні люди за віком та характером, але є дещо, що нас об’єднує – бажання служити діткам і прививати їм любов до Ісуса. Кожен має своє завдання: хтось займається створенням самої програми, інший шукає інвентар, є ті, хто веде сторінки в соцмережах, а є люди, які займаються проведенням онлайн-школи. Це переважно активна молодь церкви, студенти коледжів та університетів.
-Які маєте плани на майбутнє? Можливо, нові проекти?
– Один із проектів, над яким почали роботу, ще навіть не має назви, проте його реалізовували до ковіду: ходили в дитячі садочки та проводили діткам уроки християнської етики. Нас знову чекають там, але поки вирішується питання з документацією. Нині це єдине, що плануємо здійснити.

Розмовляла студентка ЛНТУ Зелінська Карина групи ЖМК-31