15 вересня 2024 року церква села Пустомити святкувала 100-річчя.

Історична довідка. На території Колонії перші християни з’явилися в 15-17 роках минулого століття. На Діброву й Колонію стали переїжджати німецькі та чеські поміщики. Купували наші землі й вели господарство. А оскільки переселенці були протестантами, то стали розповідати українцям про Христа.
Одними з перших увірували Шелести – Тарас і його дружина Юстина. Родина Шелестів: усі діти, внуки й правнуки – пішли за Богом і до сьогодні Йому служать. Ще однією з перших увірувала сім’я Василя і Насті Караванських, частина їх внуків і правнуків теж до сьогодні служать Богові.

Люди, які тут жили на цій території, чули про Ісуса, який спасає душі і каялись сім’ями. До 1924 року християни збирались у домі Ольги Подолюк на Колонії. Коли в хаті стало тісно, почали планувати будівництво молитовного дому. І в 1923 році його розпочали. Мельник Архип віддав 50 соток своєї землі під забудову, а Шелест Петро пожертвував частину землі для добування глини, з якої виготовляли цеглу. Тодішня влада дозволила корчувати пеньки, аби випалювати цеглу. Зі знарядь праці мали лише сокири і лопати, але брати і тому були раді.
У 1924 році закінчили будівництво.

На той час церква була великою. Приходили люди із сусідніх сіл: Подольців, Блудова (Мирне), Зеленолужного, Ярівки, Божого (Бистровиці). Організувався сильний хор, згадують, що коли лунав спів, загасала лампа.

Робили зібрання до 1939 року, а після приходу совєтів дім було відібрано. Під час війни німці дозволяли збиратись на 1 годину. Спочатку люди сходилися «по хатах», крадькома, щоб ніхто не бачив. Брати й сестри працювали в полі, жали серпами, але все лишали, щоб хоча б на 1 годину прославити Бога і подякувати Йому за все.
Місцем збору стала Ярівка. Так продовжувалось до 1992.

У цьому році Прищук Василь повідомив братам та сестрам, що за їхньої згоди буде звертатись до влади з проханням повернути дім молитви. Його підтримали. Завдяки цьому клопотанню приміщення повернули. А в 1993 році була зареєстрована помісна церква ХВЄ. Просвітером обрали члена братерської ради церкви м. Горохів Ткачука Григорія. Дияконом – Осіповича Василя, який ніс служіння до 1997 року. Після смерті брата у 1997 році дияконом став член горохівської церкви Вакуліч Микола, який служив до 2004 року і у зв’язку з від’їздом в Америку передав своє служіння члену місцевої церкви Прищуку Роману.

У 2008 році було проведено реконструкцію та ремонт дому молитви.
У 2017 році був дообраний другий диякон, ним став Іщук Роман, він несе служіння до сьогодні.
Прищук Роман був дияконом до смерті, до 2023 року.
У зв’язку з виїздом в Америку у 2006 році Григорія Якимовича, служіння пастора було передане Прусу Євгену, який працює в помісній церкві до цього часу.

Сьогодні церква налічує 16 членів церкви, діє недільна школа.