31 липня у віці 73 років відійшов у вічність почесний пресвітер Сергій Іванович Олеш
Сергій Іванович Олеш народився 30 березня 1951 року в с. Підцаревичі Волинської області і став першим сином у сімʼї Олешів - Івана та Анастасії.
16 липня 1972 року в річці Стир прийняв водне хрещення.
5-го серпня 1973 року одружився із Ганною Оксенюк, у них народилося 10 дітей. Разом пара прожила 50 років у мирі та любові, виховуючи дітей в християнському дусі. На 51-му році їхнього сумісного життя відійшла у вічність дружина.
Більше 30-ти років Сергій працював будівничим у Кузнєцовську (нині Вараш), за що був відзначеним грамотою почесного працівника міста.
У 1986 році був обраним дияконом церкви села Підцаревичі. У 2003 році - пресвітером. Сергій Іванович вірно служив людям як пресвітер до 2018 року. Церква завжди була для нього в пріоритеті. Через свої невиконані справи ніколи не пропускав служіння.
Сергій Іванович мав добре серце, бачив вдову і сироту, ніякі обставини не ставали завадою допомогти іншим. Став прикладом для своїх дітей і передав їм віру в живого Бога. Постійно молився за всіх дітей, внуків і правнуків. Завжди заохочував дітей брати активну участь у житті церкви і допомагати людям, які мають потребу.
На 73-му році життя (після смерті дружини Ганни) стан здоровʼя Сергія Івановича погіршився і 31 липня 2024 року о 15:30 перестало битися його серце. Він увійшов у небесні оселі.
У смутку Сергій Іванович залишив велику родину Олешів, Оксенюків і Мартинюків. Братів: Вітю, Якова, Степана, Петра, Андрія, сестру Надю та їхні сімʼї.
Дітей: Таню, Івана - Таню, Олега -Таню, Романа - Таню, Богдана - Ірину, Марійку - Андрія, Юру - Лілію, Михайла - Ірину, Сергія, Аркадія - Світлану та 28 внуків і 3 правнуки.
Наш тато пішов у краще місце, де немає смутку, сліз, хвороб, труднощів, боротьби і смерті. Де вічна радість і нескінченна весна!
«Блаженні мертві, що в Господі вмирають» (Об.14:13).