Руслан Шклярук – з 2018 року поставлений відповідальним у сфері служіння підліткам у Волинській області, один із організаторів християнських підліткових коледжів «Тимофій» та «Світло» – поділиться досвідом роботи з молодими людьми, розкаже про їх інтереси та потреби, розповість про здобуті підлітками результати від навчання в коледжах, а також про плани на майбутнє. 

 

 

Коротко про початок роботи із підлітками. У 2009 році мав перший досвід духовної праці зі старшими дітьми. Пригадуючи той час, Руслан розповідає: «Коли я потрапив на підліткове спілкування, то побачив, що діти відкриті,  охочі слухати, спраглі до знань основ християнства, піддаються впливу. З однієї сторони це небезпечно, тому що в них можна посіяти не тільки хороше, але й погане. Саме тоді я зрозумів доцільність та велику відповідальність цієї праці: поки є можливість, потрібно сіяти добре та вічне в юні серця». 

Із 2012 року Руслан відповідав за підліткове служіння в «Церкві Христа Спасителя» м. Луцьк: «Переді мною у цій сфері старанно працював Руслан Фарина. Завдяки йому я побачив структуру роботи, він передав мені базові знання, навчив, як займатися з командою».

 

Чого найбільше потребують підлітки сьогодні?

Коли ми тільки починали працювати з підлітками, вони мали одні інтереси та виклики, сьогодні все змінилося через вплив інтернету. Але залишається актуальною  потреба дітей у спілкуванні. Це для них чи не найважливіше. І якщо ти, незважаючи на всю зайнятість, приділяєш увагу та якісний час юним серцям, то майже зразу бачиш, як вони відгукуються. Підліток розкривається. Спілкування на рівних дає змогу побачити його проблеми, і тоді ти можеш допомогти.

А ще – варто дати зрозуміти підліткам, що вони потрібні. Я люблю нагадувати біблійну історію про Самуїла. Бог заговорив до хлопця, коли йому було 12-13 років. Він був потрібен Всевишньому навіть у юному віці. І ми, відповідальні за це служінні, даємо зрозуміти молоді, що вони нам потрібні. Від усвідомлення цього вони відкривають серце для тебе і твоїх слів.

 

Які труднощі виникають при налагодженні комунікації з підлітками?

По-перше, усі ми виховуємося в різних сім’ях. Коли підлітки тільки приходять до тебе, ви починаєте спілкуватися, і відразу ж відчувається атмосфера сім’ї, церкви, друзів, із якими вони спілкуються. Звідси дружелюбні/недружелюбні молоді люди, довірливі і не дуже. Насправді є багато розчарованих, тому що, наприклад, батьки зі своєї сторони мало уваги приділяли. І коли ти як відповідальний робиш так само, незважаючи на те, що в тебе багато підлітків, дитина ще раз розбивається. Там шукала – не знайшла, сюди прийшла – те ж саме.

У багатодітних сім’ях батьки не завжди можуть приділити багато уваги саме підліткам, але діти з таких сімей комунікабельніші та відкритіші. Якщо  приходить замкнена дитина, яка при спілкуванні з тобою побачила, що ти їй бажаєш добра, –  вона відразу починає розкриватися і змінюватися: біжить на спілкування, комунікує з ровесниками. І це, звичайно, приносить насолоду, приємно бачити зміни.

 

Ти є одним із засновників, окрім «Коледжу Тимофій», навчання для підлітків «Світло». Розкажи про нього. Яка ціль та особливості?

 

Разом із Вадимом Хлистиком (відповідальним в Луцькому районі у сфері праці з підлітками) та Андрієм Ходорчуком (на той час директором Волинської філії КБІ) ми побачили потребу підлітків у навчанні. У цей період життя в них закладається моральна основа, що впливає на доленосні рішення. За статистикою, 82% людей, які приймають водне хрещення (з християнських і не християнських сімей), – вирішили зробити цей крок у 14-15 років. Такий факт спонукав нас організувати «Коледж Тимофій» на базі церкви «Спасіння», що в місті Луцьк. Навчання розбито на 4 сесії в рік, сесія триває тиждень. Успіх «Тимофія» стимулював розвиватися, тож через два роки я передав Вадиму Хлистику директорство, бо побачив, що потрібно розширятися.

Вирішили започаткувати на базі  «Церкви Христа Спасителя» навчання для підлітків у новому форматі. попередньо ми мали шість групок по 20, 30 підлітків, які збиралися в різних куточках нашого міста. Зустрічаючись такою кількістю, вони мали можливість розкритися. Але відчувалося, що потрібні зміни.

Я дякую Богу, Який допоміг команді відважитися змінюватися. У 2022 році ми поставили ціль – об’єднати всіх підлітків нашої церкви віком 14–16 років і почали збиратися в одному місці. А все для того, щоб вони могли, по-перше, здружитися, адже невдовзі стануть молоддю церкви. Якщо вони знатимуть один одного, розумітимуть сильні та слабкі сторони, таланти, то зможуть продуктивніше працювати  в майбутньому. 

По-друге, хотілося запалити в їхніх серцях ревність. Ми започаткували школу для проповідників, вчили і

показували,показували,

як треба служити. Коли мені кажуть: твої підлітки слабо проповідують або не дуже компетентні в біблійних питаннях, я відповідаю, що основна наша ціль – запалити їх. А все інше з часом будемо покращувати. «Світло» – це навігатор, який допомагає зробити перші кроки до Господа, до служіння, зрештою, стимулює почати рухатися в правильному напрямку. 

Третя мета – закласти основу. За період групок кожен відповідальний вибирав актуальні теми і розглядав їх із підлітками. Зараз ми об’єднали сили і взяли загальний напрямок. Працюємо разом, аби закласти одну основу, одне бачення, одні доктрини нашого вчення. Уже бачимо, коли діти покидають нас, переходять у молодь, то мають чітку позицію щодо багатьох питань.

Четверта мета – «спорядити». Запропонувати умови, які б  сприяли тому, щоб у 14 – 16 років діти знали, які мають таланти, дари, бачили себе в певній церковній сфері. Дуже цікаво: що ближче до випускного, то активніше вони ставлять собі питання «що далі, куди рухатися?» Ми стараємося допомогти, направити їх відповідно до особистих талантів та вподобань.  Сурдопереклад, спів, проповідь, добрі справи… Обирай. Ось що ми розуміємо під метою «спорядити їх до служіння».

 

Як проходить навчання у «Світло»?

Найперше ми вибрали найкомфортніший для них час. Школа та виконання домашніх завдань займає будні, тому ми збираємося в суботу. Хоча це теж нелегкий день, але заради якісного часу разом підлітки готові зробити всю роботу і до 16:00.

Роздуми про служіння підліткам під час написання дипломної роботи з відповідної теми привели мене до поняття «різноманіття». Цей період швидкий, бо діти постійно в русі, тож одноманітні спілкування  – це незносно для них. Потрібне щось нове й нове, тому першу програму для «Світла» розписували на два місяці. Ми усвідомили, що без спорту – нікуди. Бо ж хтось виховувався в сім’ї, де батьки читають Біблію, де організовувалися навчання для дітей, де підтримували духовний розвиток, таким можна спорту і не проводити. Але є багато тих, хто ази християнства отримує в нас. «Тверда їжа» заважка для них. Тож аби охопити всіх і всім було цікаво, ми ввели спортивний гурток. Саме спорт та виїзди на природу допомагали здружитися. Там проявлялися характери, азарт. Вони самі починали бачити себе, а ми допомагали їм ставати кращими.

Кулінарія, різні майстер-класи – усе для того, щоб час спільності був не одноманітним. Паралельно сіялося Слово, а ми, у свою чергу, робили висновки з кожного виду діяльності. 

Багато християн не розуміють такого підходу, але коли своїх діток навчаєш, то заохочуєш їх, обіцяєш купити цукерку, іграшки, телефон і так далі. Наша мета – донести найголовніше – Боже Слово, і в цьому другорядні речі дуже допомагають.

Тож викладаються теми,  приходять служителі, проводяться дискусії, організовуються практики. Для цього ми їздили в маленькі церкви, де підлітки можуть робити перші кроки в проповіді, співі. Бо там їх не осудять, навпаки, благословлять. У маленькій церкві, куди приїздить мало гостей, їх дуже раді бачити.

 

Які  результати навчання бачиш, чи змінюються підлітки?

Ми дуже багато їздили, перед тим ретельно готувалися. Пригадую один випадок: випала нагода поїхати до місіонерів і помісний пастор сказав: «Завтра всі хлопці будуть проповідувати». Не всі це вміли, але завдання пролунало твердо, впевнено і дійсно була потреба, щоб служили всі. Дехто до четвертої ранку сидів із Біблією, записував свої думки, складав проповідь, і наступного дня всі проповідували. Ми побачили, що це чудовий стимул для них – почати прикладати більші зусилля. Сьогодні зі «Світла» вийшло 17 проповідників, декілька співочих гуртів, соло та гітаристів. За 2 роки виховалося покоління готове служити. 

Для прикладу, цього року девʼять  наших підлітків волонтерили в таборі «Єдність», допомагаючи людям із інвалідністю. Це нелегка праця, але вони змогли на себе взяти цю відповідальність. 

У 2024 році мали перший випускний: хлопці та дівчата виросли не лише фізично, вони мають стержень, який  триматиме їх до кінця життя.

Зараз вони ставлять питання: «Що нам робити далі?» Це відповідь на наші молитви та виконання цілей, які ми ставили: щоб підліток почав думати, почав шукати себе в церкві та служінні. Вони підходять і прямо говорять: «Ми хотіли б працювати в підлітковому служінні, у таборах, вести недільну школу». Ця молодь готова до служіння, має основу, пройшла навчання, навіть здобула певний досвід. Звичайно, є над чим працювати, але якщо вони пізнали Того, Який змінює, тоді легше змінюватися.

 

Ти часто ділишся досвідом з іншими, як працювати з підлітками. Виділи основні моменти, які потрібно знати тим, хто має справу з дітьми цього віку.

 

Основне – постійність. Ти не зможеш підлітку пояснити, що затримався на роботі. Він тебе не зрозуміє, бо ще ходить у школу.  Не поясниш, що в тебе сім’я, діти і так далі. Це зрозуміє молодь, це зрозуміють старші, але не підліток. Тож або ти за ним біжиш, або він за тобою. Коли ти не задаєш темп, він буде задавати, і ти будеш рухатися за ним. Але коли знаєш їхні бажання, проблеми, виклики і відповідаєш на них, вони за тобою біжать. Для цього потрібна постійність.

До прикладу, якщо полити вазон лише один раз за довгий час, – він засохне. Так само з підлітками. Вони, як губка, мало що можуть видавити з себе, але постійно всмоктують. Треба кожного разу мати, що дати, тримати їх у тонусі, ритмі. Через це спостерігаємо  виснаження відповідальних. Ми люди, а отже, втомлюємося. Тому найперше рекомендую працювати не поодинці, а командою: поки один втомиться, інший уже вийде з цього стану.

 

Чи бачиш майбутнє цього служіння?

Хотілося б більше і більше розвиватися в цьому служінні, рухатись далі. Відповідальні з інших церков часто просять програму або запитують, як проводимо спілкування. І добре, що в нас є інстаграм @svitlo.balka.  Я даю їм посилання: заходьте, дивіться, використовуйте ідеї, програму. До слова, одинадцять людей задіяно в формуванні програми для «Світла».

Хотілося б більше інформації для підлітків в соціальних мережах. Зараз ми працюємо над тим, щоб створити інстаграм сторінку, корисну як для християнської молоді, так і для невіруючих підлітків. Сьогодні саме в цій соцмережі 24 на 7 можна давати «поживу» дітям, тому що вони дуже багато часу проводять в інтернеті, і ми не можемо їм цього заборонити. Можемо лише через Інстаграм достукатися до них, тому рухаємося в цьому напрямку.

У Біблії написано:  «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Приповісті 22:6). Саме в юначому віці треба закладати основи світогляду. І тому ми над цим працюємо, дай, Боже, нам сили.

Розмовляла Наталія Носалюк